- Чи знаю Я ким маю бути? 

 - Ні! 

 - Я знаю ким Я є! 

У моїй голові завжди роїлось багато думок: що в мені не так, кому я не подобаюсь, що я роблю недобре... і т.д. Однак я ніколи не задумувалась Ким Я Є Зараз, в даний момент. Я або аналізувала минуле, або мріяла про майбутнє. А роки йдуть, біжуть, летять... 

 Зовсім скоро буде 11 років, як я стала мамою і відтоді в декретній відпустці, яку я ускладнювала усілякими справами, тільки щоб не проживати цей час, я хвилювалася за все, а навколо ще долинало: роби це, не роби так... Як молодій мамі справитись з тривогою та відповідальністю, не пересваритись з оточуючими людьми, бути Жінкою, коханою Дружиною та насолоджуватись материнством - знаю не зі слухів, пережила, потім прожила на терапії і розпочала новий шлях до здійснення мрій та бажань. 

 "Якщо ви пробували пристосуватися до найрізноматніших шаблонів і вам не вдалося, це удача. Можливо, ви й вигнанець, але ваша душа знайшла прихисток. Є такий дивний феномен, який проявляється, коли ви пробуєте- пробуєте вписатися, але марно. Попри те, що вигнанницю відштовхують, її штовхають прямо в руки її істинної душевної родини - на навчальний курс, до певного мистецтва або у групу людей. Значно гірше залишатися там, де вам не місце, аніж побродити трохи в пошуку жаданих душевних родичів. Шукати того, чого потребує душа, ніколи не є помилкою." 

Клариса Пінкола Естес

 Ніколи не є помилкою шукати себе, свого шляху, свого покликання. На своєму шляху ми можемо зустрітися з тотальним нерозумінням від інших людей, але це не привід здаватися! Якщо інтуїція підказує, що це саме той вибір, саме той шлях, то з'являться люди, котрі будуть підтримувати і допомогати. 

Потрібно зробити тільки крок, а можливо для початку вистачить тільки "лежати в правильному напрямку". 😘 

 29.03.2020р.

Для мене щаслива сім'я – це фундамент для майбутнього не тільки подружжя, дітей, а й цілої держави. 

Пригадаймо собі ті відчуття, коли закохалися. Все навколо стає нереально красивим. В животі “кружляють метелики”. Щастя й радість переповнюють. Достатньо просто бути поруч. А далі в кожного свій сюжет: 

 а) пара починає жити життям один одного; 

 б) у пари народжується дитина і жінка включається в роль мами, забуваючи про чоловіка; 

в) кожен живе своїм життям, не цікавлячись одне одним ; 

г) один із закоханих втручається в життя іншого і керує так, ніби це його життя; 

ґ) ваш варіант… 

  А потім приходить розуміння, що стосунки стають якісь не такі. Ніби щось не вистачає. Кожен зайнятий своїми справами. Вдома обговорюють тільки буденні справи, технічні питання, сімейні клопоти…

Перед створенням сім’ї я зі своїм коханим проходили курс для наречених. Нам тоді сказали, що сім’я стоїть на трьох стовпах: стіл, секс і гроші. Нам було 25 і ми не передбачали фінансових криз. Однак, добре розуміли, що потрібно добре заробляти для сімейного комфорту. Нам пояснили, що з інтимним життям теж можуть бути проблеми. Проте, є сексологи, котрі допоможуть. А от що таке “стіл” мене зацікавило найбільше. Виявилось, що це спілкування. За столом ми проводимо багато часу: снідаєм, обідаєм, вечеряєм, ще п’ємо каву/чай. Цей час можна проводити з подвійною користю. Як для внутрішньої поживи тіла, так і для спілкування. Порозмовляти про плани, бажання, мрії, обговорити фільм, чи нещодавно прочитану книгу. 

 Щаслива сім’я = міцна сім’я = задоволена емоційно, фізично, духовно. 

У кожної людини свій неоціненний життєвий досвід. Кожен хоче поділитися і допомогти. Та чи завжди дотримання інструкцій інших людей у моєму житті є те що хочеться мені? 

 Не всі поради і не від кожного слід розглядати як саме те, що мені потрібно. 

Одного разу я зайшла в перукарню, щоб записатися на стрижку. Виявилось, що в даний момент якраз є вільний час. Я сіла в крісло, розговорилась з перукаркою. Розказала яку хочу стрижку. В процесі роботи виявилося, що у мене троє дітей і сину всього місяць. Мене підстригли швидко, якісно. Та на моє здивування дуже коротко. Я була розчарована. Мені хотілося плакати. На моє питання, чому так коротко – перукарка відповіла: “Ну у вас же малі діти! Поки відросте пройде пів року”… Аргумент - так собі. Можливо для неї, в її життєвій ситуації це був би хороший варіант. Однак, не для мене! - обоснование Перших 2 місяці мені було важко дивитися в дзеркало. Я не подобалася собі з новою стрижкою. Це рішення було не моїм, але мені доводилось з ним жити. Коханий мене заспокоював, що волосся відросте. І не варто цим перейматись. 

Дуже часто в нашому житті з’являються люди, котрі щирі на поради. Вони знають: 

• коли дівчині потрібно виходити заміж, 

 • коли народити дитину, 

 • скільки і як годувати дитину, 

 • скільки часу “просидіти” в декреті, 

 • коли час виходити на роботу і чи взагалі варто, 

• потрібно своє життя пожертвувати сім'ї і з гордо піднятою головою жалітись всім навколо на невдячність від рідних, 

• і ще, і ще… (ваш варіант) 

 Моє волосся і справді відросло. Та скільки часу й нервів витратилось в нікуди. 

До порад слід прислухатись, але вибирати, що підходить саме для тебе. Люди насправді хочуть допомогти. Але крім тебе, ніхто не може знати як краще. Тільки ти знаєш свої мрії, бажання, плани! Ти сама відповідаєш за своє життя! 

Не впевнена, що можеш розібратись що саме тобі потрібно? Це природньо! Часом достатньо 1-2 зустрічей з психологом, котрий не дає поради, а допомагає розібратися, що потрібно тобі. Ти сама зрозумієш який вихід із ситуації найкращий.